Hello everyone, I'm with you again. I have such a busy life that I don't even have time to write at least a few words in my favorite beehive.
Привіт усім я знову з вами. В мене настільки насичене життя, що навіть немає часу хоть кілька слів написати в улюблений вулик.
Maxim helps me, he places wooden balls on a black rubber band. I painted the balls in blue and yellow, and I make bracelets from them.
Максим мені допомагає, він населяє дерев'яні кульки на чорну резинку. Кульки мною помальовані у синій і жовтий, з них я роблю браслети.
I collect nuts in the village, I love this time of golden autumn. This is the wealth of my land. Neighbors rob my gardens. It is very offensive to me, but I am forced to travel between the city and the village and collect the remains of apples and nuts.
В селі я збираю горіхи, люблю цей час золотої осені. Це багатство мого краю. Сусіди обкрадають мої сади. Мені дуже образливо, але змушена їздити між містом і селом і збирати залишки яблук і горіхів.
Коли я роблю ляльки мотанки, то відчуваю себе наче в іншому світі. Моя свідомість повністю поринає в цю роботу і мені це надзвичайно подобається.
Я хочу навчитися добре цієї справи і створити свій стиль, щоб мої ляльки були не схожі на інші.
When I make Motanka dolls, I feel like I'm in another world. My consciousness is completely immersed in this work and I enjoy it immensely.
I want to learn this business well and create my own style so that my dolls are not like others.
I often look for new interesting details in thrift stores, bazaars and even thrift stores. Once I was lucky enough to buy an embroidered napkin from an older lady, and my co-worker also gave me several embroidered items. I am very happy with such possessions. Things embroidered with dolls add authenticity to Motanka dolls.
Я часто шукаю нові цікаві деталі в крамницях, базарах і навіть в магазинах ношеного одягу. Одного разу мені пощастило в старшої пані купити вишиту серветку, а ще моя співробітниця мені подарувала кілька вишитих речей. Я дуже радію таким надбанням. Вишиті речі ляльками мотанкам додають автентичності.
The last time I found such an embroidered picture among the embroidered things. I thought it was very cute and I bought it for my kitchen in the village.
It says in Dutch "Eat cooked"
Останнього разу між вишитими речимах я знайшла таку вишиту картину. Мені вона здалася дуже милою і я її придбала для своєї кухні в селі.
Тут написано нідерландською мовою "Їжте приготоване"
The warm days are ending, the evenings are already quite cold. Today I smelled fallen leaves for the first time. It suddenly turned yellow and began to fall under his feet. I love autumn, but in a different way. I worry about our boys in the trenches...
Теплі дні закінчуються, вечори вже зовсім холодні. Сьогодні я вперше відчула запах опалого листя. Воно раптово пожовтіло і почало падати під ноги. Люблю осінь, але вже якось по іншому. Хвилююся за наших хлопців в окопах....
Maxim studies at school, goes to chess and drawing, he continues to love mathematics.
Максим вчиться в школі, ходить на шахи і малювання, він продовжує любити математику.
Maxim and I are making bracelets.
I accidentally read this title and thought that everything around does not matter, what I have on the plan, what I dream about and what I really want. People around me usually measure my income by the results I have. It is even a little offensive for me, having millions of ideas in my head, not always doing what I like, but what gives me results. That's probably why I'm writing about my results today, and my dreams are waiting a little longer. Last fall I dreamed of going home. And now I am at home, I am on my land, among my people. Abroad, I felt the days were long and boring. In Ukraine, time flies quickly and relentlessly, and there is still so much to do, I feel like I am catching up with the previous months when I lived outside of Ukraine.
Perhaps there are people living now who have remained living in their dreams without realizing any of them. Everything requires effort, sometimes even in order to fall asleep you need to turn well in bed.
Я з Максимом робимо браслетики.
Я випадково прочитала цей заголовок і подумала, що всім навколо байдуже, які в мене плани, про що я мрію і що б хотіла насправді. Люди навколо мене звичайно міряють мої доходи за результатами, які я маю. Це навіть трохи образливо для мене, маючи в голові мільйони ідей, робити не завжди те, що мені подобається, але те що дає мені результат. Мабуть тому сьогодні я пишу про свої результати, а мої мрії почекають ще трішечки. Минулої осені я мріяла поїхати додому. А тепер я вдома, я на своїй землі, між своїми людьми. За кордоном я відчувала дні довгими і нудними. В Україні час летить швидко і невпинно, а ще стільки всього треба зробити, я наче наздоганяють попередні місяці, коли жила за межами України.
Можливо були такі люди, хто так і залишився жити у мріях, не здійснивши жодної з них. Усе потребує зусиль, іноді навіть, щоб заснути треба добре пововтузитися в ліжку.
One man from the Ivano-Frankivsk region came to Lviv and bought all my apple cider vinegar. He called me for a long time and told me about his life for hours. I already thought that it was some kind of joker, but it so happened that Mr. Ivan did come and bought all the apple vinegar that I had managed to prepare and asked me to make more, that he would buy everything from me later.
He told him in detail why he needed more than 20 liters of apple cider vinegar, and also asked to give him a vinegar mushroom to eat. If you don't know, vinegar fungus grows on the surface of apple cider vinegar under favorable conditions, and it even lives on the vinegar. This is a gelatinous substance, similar to slime or jellyfish. I put all the vinegar mushrooms in a jar for Mr. Ivan. It's hard for me to tell if it was an easy sell or a hard sell. But having a good amount in my pocket, I decided that I was very lucky to make such a deal and now I have to look for apples to make more apple cider vinegar, because my orchards are almost empty.
Thank you for your attention. I hope to continue to write about the good results of my actions.
Before meeting!
А ще один чоловік з Івано-Франківської області приїхав у Львів і викупив весь мій яблучний оцет. Він довгий час дзвонив мені і годинами розповідав про своє життя. Я вже подумала, що то якийсь жартівник, але так сталося, що пан Іван таки приїхав і купив в мене весь яблучний оцет, який я встигла приготувати і просив робити ще, що він пізніше все купить в мене.
Для чого йому понад 20 літрів яблучного оцту він в деталях мені розповідав, а ще просив дати йому оцтовий гриб, щоб їсти його. Якщо ви не знаєте, то оцтовий гриб виростає на поверхні яблучного оцту за сприятливих умов, і він навіть живиться оцтом. Це така желатинова субстанція, схожа на слайм чи медузу. Я поклала усі оцтові гриби в баночку для пана Івана. Мені важко зрозуміти чи була це легка продажа чи важка. Але маючи хорошу суму в кишені я вирішила, що мені дуже повезло провернути таку угоду і тепер треба шукати яблука, щоб зробити ще яблучний оцет, бо мої сади майже пусті.
Дякую вам за увагу. Сподіваюся й надалі писати про хороші результати своїх дій.
До зустрічі!
