Привіт, друзі! Наша грайлива Міка росте не по днях, а по годинах, але залишається грайливим кошенятком, хоча й, мабуть, вже підлітком. Зараз вона активно освоює лазання по деревах, не боїться залазити на таку висоту, що мені страшно, що вона сама не злізе і доведеться її звідти знімати чоловікові)). Але ні, вона прекрасно спускається звідти самостійно. Так само легко вона застрибує на підвіконня на терасі, де вона ночує, поки тепло (весь денний час вона вільна перебувати де завгодно, хоча вона надає перевагу тому місцю, де є люди, тобто члени нашої сім'ї, Міка дуже швидко стала сімейною 😊). Найчастіше вона це робить зранку, коли почує, що хтось прокинувся. Тоді вона дає про себе чути і м'явкотить і заглядає у вікно, щоб її впустили. Це так мило виглядає)). Ось там я її і сфотографувала.
Вікно не надто чисте, згодна). Але то Тарас робив відкоси (штукатурив), то вони забруднилися, ще не встиг помити 😉.