Золоті часи - це дитинство. А найкраще дитинство - це коли в тебе є друзі, з якими можна погратись.
І ця любов на довго, якщо не в реальному житті, то принаймні в спогадах закарбовується на дуже довго.
В мене в дитинстві був таким другом мій двоюрідний брат, з яким зараз спілкуємось по святах, або коли побачимось. Але від того він не стає мені чужим. Бо спогади дитинства мають зігрівальну силу.
Golden times are childhood. And the best childhood is when you have friends to play with.
And this love will last a long time, if not in real life, then at least in memories for a very long time.
I had such a friend in my childhood, my cousin, with whom we now communicate on holidays, or when we see each other. But that doesn't make him a stranger to me. Because childhood memories have a warming power.
От надіюсь спогади і цю дитячу любов пронесуть крізь роки мій Маркіян з його сестричкою Меласею. Зовсім різні за характерами, але так гарно знаходять зараз мову між собою.
I hope the memories and this childhood love will carry my Markian and his sister Melaseya through the years. They are completely different in character, but now they find a language with each other so well.
