...Увесь музей помістився майже в одній кімнаті. Не дивлячись на обмаль місця, в ньому було так багато гарних експонатів, що я напишу не одне повідомлення, аби показати їх вам, при цьому не втомивши вас їх кількістю.
Привіт друзі. Нарешті я дібрався до експонатів про які вже маю уявлення. Чомусь із шкільних років часи до створення Київскої Русі у мене дуже смутно збереглись. З епохи Київської Русі з уявою про світ тих часів у мене значно краще.
На двох картах, що лівіше, зображена Україна 7 та 8 століть. Точніше поселення на території сучасної України. Правіше - Святкове вбрання антів, срібні фігурки з "Мартинівського скарбу", Князь племені антів з прикрасами Мартинівського скарбу. Варіанти напівземляного та наземного житла. Пастирське городище 6-8 століть, образ заможної жінки. Анти. Прикраси з Пастирського скарбу.
Мартинівський скарб — скарб, знайдений 1907 року на березі річки Рось, у селі Мартинівка Київської губернії, Російська імперія (нині Черкаська область, Україна). Складається з 116 срібних виробів, вагою 3,3 кг. Датується VI — VII століттями. Приналежність скарбу точно невідома; найчастіше знахідки вважають артефактами пеньківської культури, яку пов'язують з ранньослов'янським племенем антів. Зберігається по частинах у Національному музеї історії України та його філії — Скарбниці Національного музею історії України (Київ) та Британському музеї (Лондон).
Серед предметів скарбу виділяються такі: 4 антропоморфні фігурки, 5 зооморфних фігурок, 3 пальчасті фібули, 6 браслетів, налобні вінчики, сережки, скроневі підвіски, гривна, поясні бляшки, накладки, навершшя ременів, уламок тарелі, 2 срібні чаші, ложка для євхаристії з клеймами візантійських майстрів. Матеріал виробів — срібло 400—900 проби різного походження. Найбільший художній інтерес становлять срібні фігурки людей та тварин, виконані у оригінальному стилі. Деякі дослідники у ньому вбачають впливи гунів та аварів.
Вирізняються також срібні бляшки — зображення постаті чоловіка розміром 7,6 см, на ліктьових згинах фігурки присутні два отвори, ймовірно бляшку нашивали на одяг або на кінське сідло. Ноги чоловіка зігнуті в колінах, руки — покладені на стегна, що нагадує танцюриста. Сорочку чоловіка оздоблюють перехрещені по діагоналі насічені лінії, які нагадують вишивку.
wiki
Раджу знайти 2-3 хвилини щоб передивитись усі експонати скарбу в достойному відео Українського національного музею.
Повертаємось до наших експонатів. Тут ви бачите "Щиток зооморфної пряжки" Пеньківської култури.
Пенькі́вська культу́ра — археологічна культура, що існувала протягом V–VIII століть від Пруту до Сіверського Донця займаючи переважно лісостепову смугу України. Виникла внаслідок переселення на південь племен київської культури. Вважається, що пеньківська культура залишена антами — однією з груп ранньоісторичного слов'янства.
wiki
"Гривна шийна дротяна".
Гри́вна (прасл. *grivьna < *griva — «грива», «шия») або то́рквес (лат. torques, torquis) — нашийна прикраса, що мала форму гладкого, або витого обруча із дорогоцінного металу. Гривни відомі ще в Стародавньому світі; у Стародавньому Римі вони були одною з військових нагород. В історичний період до Київської Русі, найчастіше із золота, пізніше — зі срібла. У Київській Русі гривну використовували як грошову одиницю, звідси походить і назва сучасної української валюти — гривня.
wiki
Фібула арбалетна з написом "+MHN". Імпорт з Візантії VI століття.
Фігурні фібули Антів
Відходи і брак виробництва овруцьких прясел. Київська Русь, X-XIII ст.
Уламки пірофіліту (овруцького шиферу). Київська Русь, X-XIII ст.
Пряслиця шиферні, Київська Русь, X-XIII ст.
Прясла керамічні, Київська Русь, XІ-XIII ст.
Накладки на ремінь, Київська Русь, XІ-XIII ст.
Ножі залізні, Київська Русь, XІ-XIII ст.
Вироби із заліза (гачки, вудила, ножиці-стиски, ключ, кресало, писало, пряжка, сережки), Київська Русь, XІ-XIII ст.
Фрагменти давньоруської кераміки, Київська Русь, X-XIII ст.
